Членство в територіальній громаді

Як це працює зараз?

Громадяни України беруть участь у місцевому самоврядуванні (наприклад, обговоренні та контролі бюджетів, місцевих виборах тощо) за належністю до відповідних територіальних громад. А ця належність у свою чергу визначається зареєстрованим місцем проживання.

Бюджетний процес в Україні будується на принципах публічності та прозорості. Це значить, що громадськість має право брати в ньому участь.

Методи участі громадськості у бюджетному процесі:

Громадські слухання; місцеві ініціативи; участь у доповіді посадових осіб ОМС та голови бюджетної комісії про проект рішення про місцевий бюджет; участь у засіданні виконкому, постійних депутатських комісій, сесій місцевої ради; дослідження затвердженого бюджету, паспортів бюджетних програм, звітів про їх виконання та оцінки ефективності бюджетних програм; участь у публічному представленні інформації про виконання місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети залежать від ресурсів, які є у територіальних громадах: трудових, природних, фінансових. Ці ресурси формуються за рахунок податків людей, які працюють у територіальних громадах. Фізичні особи–підприємці (ФОП) можуть працювати на території декількох громад, але сплачувати податки мають лише «за пропискою». З одного боку це спрощує адміністрування податків та звітність ФОП. З іншого – від сплачених податків на території залежить фінансова спроможність місцевих бюджетів, а якщо ФОП насправді працює не там, де зареєстрований, він наповнюватиме бюджет зовсім іншої  громади.

В чому проблема?

Якщо громадяни живуть у територіальній громаді, в якій не зареєстровані, вони не можуть вважатися повноцінними її членами. Це означає, що вони не можуть, наприклад, обирати місцеві органи влади та народних депутатів на одномандатних округах (більше про це - в розділі ВИБОРИ). Статути багатьох територіальних громад передбачають, що членами цих громад визнаються ті люди, що мають зареєстроване місце проживання в них.

Не можуть незареєстровані у громаді мешканці також брати участь у «Бюджетах участі» (тобто подавати на голосування та голосувати за ініціативи, що претендують на фінансування з місцевого бюджету)

Більше того – їхні місцеві податки так само наповнюють бюджет не тієї громади, де вони фактично живуть, а тієї, де зареєстровані. А різноманітні субвенції, які надаються громадам з державного бюджету, також залежать від населення громад (яке визначається зареєстрованими мешканцями).

Як це має працювати?

Згідно з опитуванням, половина жителів міст, які проживають не за місцем реєстрації, зацікавлені в тому, щоб впливати на життя міста, в якому вони фактично живуть. Але 27% відчувають себе обмеженими в таким можливостях у порівнянні з тими, хто має зареєстроване місце проживання в цьому місті. Приналежність до територіальної громади має визначатися фактичним проживанням у ній протягом певного часу. Кожен громадянин повинен мати можливість легко повідомити державу, у якій громаді він живе, і вільно брати участь у її житті.  Новий принцип членства у громаді має бути максимально прозорим, гнучким та інклюзивним.

На що це вплине?

Держава та територіальні громади повинні мати об’єктивну інформацію про міграцію та розселення людей. Це дозволить якісно планувати інфраструктурні проекти, розраховувати потреби, планувати бюджети тощо. Надійна інформація про населення громад дозволить розуміти навантаження на окремі громади та планувати державну допомогу.

Після реформи системи реєстрації мешканці територіальних громад зможуть реально брати участь в житті цих громад: голосувати на виборах, брати участь у громадських слуханнях та обговореннях, подавати свої пропозиції для «Бюджетів участі» тощо. Їхні податки будуть використані для розвитку саме тих громад, де вони живуть.