Медицина
фото Міністерства охорони здоров`я України

Як це працює зараз?

Кожен громадянин України може користуватися медичними послугами у державних чи приватних закладах охорони здоров’я.

Держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням первинної медичної допомоги.

Екстрену медичну допомогу лікарі зобов’язані надати людині в невідкладному стані. При цьому «прописка» не відіграє жодної ролі.

Первинна медична допомога (консультації, діагностика та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів тощо) з квітня 2018 року не прив’язана до «прописки». Кожен може вільно обрати сімейного лікаря у будь-якому закладі. До початку реформи первинної ланки люди мали складнощі, адже звернутися до терапевта чи сімейного лікаря можна було лише за місцем реєстрації.

За вторинною медичною допомогою (що надається в стаціонарних та амбулаторних закладах спеціалізованими лікарями) можна звернутися за направленням лікаря чи самостійно, при цьому законодавство не прив’язує це до «прописки».

Високоспеціалізована медична допомога (третинна) і передбачає надання допомоги з високотехнологічним обладнанням. В більшості випадків така допомога надається за направленням сімейного лікаря, і «прописка» також не повинна грати ролі.

В чому проблема?

Хоча на законодавчому рівні медичні сервіси не залежать від реєстрації, проте ця прив`язка виникає на рівні підзаконних актів. Крім цього, медичні субвенції виділяються із розрахунку на зареєстроване у тергромаді населення, тому на другій та третій ланці лікарі часто відмовляються обслуговувати пацієнтів без відповідної реєстрації.

Відповідно до даних дослідження, особи, які звертаються за медичною консультацією не за місцем “прописки”, частіше вимушені неофіційно доплачувати за ці послуги.

Будь-які пожертви у закладах охорони здоров’я мають бути виключно добровільною ініціативою самого пацієнта. Проте на практиці часто виникають випадки, коли люди без «потрібної» реєстрації змушені платити різноманітні внески на рахунок лікарні, до якої звернулися. Без цього їх відмовляються обслуговувати на вторинній та третинній ланці. Реформа системи охорони здоров'я поки що не врегулювала можливість отримувати спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу так само просто, як це відбувається на первинній ланці. Через це мігранти чи люди без реєстрації змушені витрачати додатковий час та гроші, щоб отримати необхідну допомогу, або звертатися до приватних клінік.

Як це має працювати?

З початком реформи системи охорони здоров’я була закладена позитивна практика: людина може вільно обрати сімейного лікаря в будь-якому куточку країни. Це означає, що «прописка» не має ніякого значення, і отримати безкоштовну первинну допомогу можна за місцем звернення (за принципом “гроші ходять за пацієнтом”). Так само «прописка» не повинна впливати на доступ до спеціалізованої медицини, паліативної допомоги та реабілітації. Бюджет лікарень та зарплати лікарів повинні залежати від наданих ними послуг, а не «території обслуговування», яка дуже часто не відображає реальність.

На що це вплине?

Можливість отримати медичні послуги за місцем проживання гарантує кожному допомогу там, де він чи вона її реально потребує. Громадяни, які сплачують податки, повинні мати можливість користуватися послугами лікарів, водночас лікарні повинні розраховувати свої ресурси, виходячи з кількості реальних пацієнтів.