Освіта

Як це працює зараз?

Дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах. Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні, держава визначає її пріоритетність та забезпечує умови для її здобуття.

Кожній дитині гарантується також право на шкільну освіту, незалежно від місця проживання. До 2018 законодавство України не прив'язувало здобуття початкової середньої освіти до «прописки». Однак ситуація змінилася.  Прагнучи скасувати конкурсний відбір дітей до закладів освіти, Міністерство освіти запровадило «територію обслуговування» шкіл, що мало зменшити корупцію при вступі до більш престижних закладів. Передбачається, що школи прийматимуть усіх дітей, що зареєстровані на «території обслуговування», а всіх інших – за залишковим принципом. Батьки майбутнього першокласника тепер мають підтверджувати, що живуть на «території обслуговування» школи, якщо хочуть віддати в неї свою дитину.

Кількість населення у громаді не має прямо впливу на розподіл освітньої субвенції. Однак вона враховується при плануванні наповнюваності класів для районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.

В чому проблема?

Через перепони, пов’язані із реєстрацією місця проживання, дитину часто буває складно віддати навіть у дитячий садочок. Наприклад, Київська міська рада запровадила пріоритетне право на вступ до навчальних закладів столиці для зареєстрованих у ній дітей. Всі інші можуть потрапити у садочок лише за додаткову плату.

Кожна сьома особа, яка проживає не за місцем реєстрації в містах України, та намагалася влаштувати дитину до закладу дошкільної освіти протягом останніх трьох років, мала проблеми через «прописку». Про труднощі з влаштування дітей до закладу дошкільної освіти частіше зазначали жителі великих міст, які проживають не за місцем реєстрації, – кожен четвертий в Києві, кожен п’ятий в Дніпрі, Львові, Одесі, Харкові та кожен третій в містах Київської агломерації.

Через високий рівень внутрішньої міграції чимало сімей проживають не за «пропискою». Чимало родин живуть у родичів або винаймають житло без договору оренди (більше про це - в розділі ПРАВА ДИТИНИ), і не можуть підтвердити своє місце проживання.

Як правило, в «містах-супутниках» (Ірпінь, Гостомель, Вишневе, Бровари Київської області тощо) інтенсивно розвивається доступне житло, однак нові школи та садочки не відкриваються. Проблеми з влаштуванням дітей до школи виникали у кожної шостої особи, яка намагалась це зробити, в столиці та великих містах (Дніпрі, Львові, Одесі, Харкові) та кожної четвертої особи в містах Київської агломерації. Це змушує батьків влаштовувати дітей до сусідніх міст або ближче до свого місця роботи. Як свідчить практика, кількість заяв до закладів освіти Києва значно перевищує їхню спроможність.

Необхідність обирати школу за місцем проживання впливає на соціалізацію дітей ромської національної меншини. У більшості випадків роми проживають в компактних поселеннях, і як наслідок – змушені ходити до однієї школи. Це тільки посилює сегрегацію таких дітей.

Як це має працювати?

Діти повинні користуватися всіма гарантованими їм правами, незалежно від місця проживання (більше про це - в розділі ПРАВА ДИТИНИ). Через недосконалу процедуру реєстрації частина з них позбавлена доступу до освіти, що є дискримінацією. Вступ до закладу освіти повинен ґрунтуватися на виборі батьків та дитини, а не механічної прив’язки до «прописки». Реформа системи реєстрації зробить процедуру гнучкою та прозорою, дозволить сім’ям, що реально мешкають у громаді, користуватися всіма сервісами та благами. Батьки зможуть обирати заклад освіти в тій громаді, де живуть.

На що це вплине?

Діти отримають рівний доступ до безкоштовної дошкільної та шкільної освіти. Батькам не потрібно буде шукати корупційних шляхів підтвердження реєстрації або доплачувати за навчання своїх дітей. Процедура повідомлення адреси проживання буде простою та легкою.