Діти

Як це працює зараз?

Конвенція ООН про права дитини гарантує кожній дитині рівні права та свободи, незалежно від її статусу чи походження. Проте на практиці українська «прописка» суттєво обмежує можливість багатьох дітей користуватися своїми правами.

Цивільний Кодекс визначає, що дитина до 14 років може жити разом з батьками чи законними опікунами. З 14 років людина може вільно обирати місце проживання. Батьки зобов’язані зареєструвати новонароджену дитину протягом трьох місяців.

З одного боку законодавство визначає, що реєстрація дитини відбувається самою особою її законними представниками або за дорученням. У той же час Правила реєстрації місця проживання говорять, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації проживання у випадку звернення дитини до 14 років самостійно.

Реєстрація дітей, які живуть або виховуються у навчальних або медичних закладах, має проводитись за адресою цих закладів або за адресою місця проживання батьків-вихователів. За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки.

Закон визначає, що держава охороняє права дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, на яке мають право діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.

Кожна дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти (більше про це - в розділі ОСВІТА).

В чому проблема?

Відповідно до дослідження, у кожної другої особи, яка проживає не за місцем реєстрації, є дитина до 18 років. У той самий час серед тих, хто живуть за місцем реєстрації, кожна третя має дитину.

Виникає чимало проблем із реєстрацією місця проживання дітей, чиї батьки мають різне місце проживання, наприклад, розлучені. Батьки часто не можуть домовитися, де має бути зареєстрована дитина, і дитина тривалий час залишається без реєстрації взагалі.

Дитина має ризик втратити зареєстроване місця проживання, якщо її батьки мають зобов'язання іпотеки на житло. Щоб уникнути складної процедури отримання дозволу органу опіки та піклування, про який йшлося вище, батьки просто знімають дитину з реєстрації місця проживання. Це дозволяє вільно передати нерухомість у заставу. Дитина може втратити реєстрацію у житлі, власник якого не виконує свої зобов'язання по іпотеці.

Дуже часто в умовах договору іпотеки передбачається, що іпотекодавець не має права до погашення боргу реєструвати в житлі третіх осіб, в тому числі власних дітей. Діти, які народилися після укладення договору іпотеки, можуть опинитися без реєстрації. Однак слід сказати, що законодавство не дозволяє таких обмежень, тому вони неправомірні.

Якщо батьки дитини живуть в орендованому житлі та мають договір оренди, це дає їм право реєструватися в ньому самим та реєструвати дітей (більше про це - в розділі ВЛАСНІСТЬ НА ЖИТЛО). Законодавство вимагає, щоб орендодавець отримав дозвіл органу опіки та піклування, якщо захоче, наприклад, продати житло. На практиці це означає, що власник житла взагалі не укладає догорів оренди, щоб уникнути реєстрації дитини та проблем, що з цього випливають.

Хоча кожна дитина має право на освіту, на практиці міські ради часто надають пріоритет при вступі до освітніх закладів саме зареєстрованим  у громаді дітям, а всі інші змушені ставати в чергу чи платити внески. Майже третина осіб, які живуть за місцем реєстрації та влаштовували дитину до школи протягом останніх п’яти років, намагались це зробити не за місцем реєстрації (у порівнянні з майже половиною тих, хто проживав не за місцем реєстрації). При цьому вони часто використовуючи неофіційні шляхи.

Як це має працювати?

Дитина має бути майновим обтяженням виключно для власних батьків або законних опікунів. Держава у своєму бажанні захистити дітей від безпритульності (що в її розумінні тотожно нереєстрації), висунула нереалістичні вимоги для власників житла, якщо такими не є батьки дитини. Наразі лише діти, чиї батьки живуть у власному житлі, не мають проблем з реєстрацією. Всі інші змушені обходити численні законодавчі перепони і навіть платити за «потрібну» реєстрацію.

Реєстрація людини у житлі не має впливати на майнові права власника. Реєстрація має лише інформувати державу, що людина живе за певною адресою. Це дозволить їй користуватися всіма правами, а державі та громадам – отримувати об’єктивні дані про міграцію та розселення.

На що це вплине?

Права кожної дитини охороняються законом на рівних підставах. Реформа «прописки» усуне перешкоди, які сьогодні мають батьки та діти, що живуть не за реєстрацією. Нова система прописки дозволить їм вільно реєструватися там, де вони живуть, а власники житла при цьому не матимуть жодних ризиків.