• Головна
  • Новини
  • У Верховній Раді з’явився законопроект, який зобов'язує забудовників зводити дитячі садки, школи та лікарні

У Верховній Раді з’явився законопроект, який зобов'язує забудовників зводити дитячі садки, школи та лікарні

Поділитися
У парламенті зареєстрували законопроект №9118, який зобов'язує забудовників у процесі спорудження житлових масивів розбудовувати соціальну інфраструктуру.
 
Про це під час круглого столу "Вплив системи реєстрації місця проживання на реалізацію прав і свобод людини в Україні" у Верховній Раді заявила народна депутатка від БПП Ірина Суслова, передає кореспондент Центру прав людини ZMINA.
 

Ірина Суслова

"Вишневе, Боярка, Ірпінь – містобудівельна діяльність цих міст-супутників дуже швидко розвивається. Дискусії про брак необхідної кількості місць у школах засвідчили необхідність такого законопроекту. У Боярці в першому класі можуть бути по 50 дітей, у Бучі діти навчаються і в учительській, і в коридорах. У них через перенавантаження є свій список дзвінків для першого, другого, третього класів", –  пояснила народна депутатка. 
 
За словами заступника міністра освіти й науки Вадима Карандія, на Харківському масиві Києва середня наповненість шкільних класів сягає 42 учнів за норми у 30 людей.
 
Ірина Суслова переконана, що влада має відмовитися від запобіжників для дітей, аби вони не йшли до школи не за реєстрацією місця проживання, а натомість створювати умови, за яких держава може гарантувати виконання своїх конституційних зобов’язань.
 
"Замість того щоб вирішувати питання комплексно, зобов’язавши забудовників розбудовувати дитячі садочки, школи, музичні школи, поліклініки, ми говоримо про обмеження прав. Бо так зручно, і, найголовніше, обмеження прав людини не зачіпає бізнес-інтереси забудовників", – зауважила Ірина Суслова.
 
"Незручності чинної системи місця реєстрації переживають на собі не лише переселенці, а й внутрішні мігранти, які приїхали з одного міста в інше. Громадяни можуть сплачувати податки, ставати фізичною особою – підприємцем, можуть реєструвати юридичну особу, але не можуть віддати дитину до школи, якщо немає офіційно оформленого договору про оренду житла та низки документів, перелік яких визначили накази. На початку цього року черги до київських дитячих садочків також були узалежнені від зареєстрованого місця реєстрації дитини. Тобто якщо дитина не зареєстрована в Києві, то її право на перебування в дитячому садочку обмежене", – нагадала вона. 
 
За словами Вадима Карандія, приймання до закладів дошкільнят – системна проблема в Україні. Держава не гарантує такого виду освіти. Його мають забезпечувати місцеві громади.
 

Вадим Карандій

"Подекуди місцеве самоврядування, жонглюючи певними нормами, не хоче брати на себе додаткових зобов’язань, бо їм потрібно шукати додатковий ресурс. Такі системні проблеми в Самборі (Львівщина), Києві та Тернополі. У Тернополі були судові позови з боку батьків, а в Києві відбулися публічні дискусії між міським головою та міністром освіти і науки України. Внаслідок цього пом’якшилася позиція міської влади, і вона розширила перелік тих, хто має право користуватися послугами дошкільних навчальних закладів Києва", – сказав заступник міністра освіти .
 
Вадим Карандій переконаний: проблеми з прийманням дітей до закладів дошкільної освіти триватимуть і надалі. Не знаходячи належних фінансових ресурсів, місцеві громади будуть економити на дітях.
 
За словами Ірини Суслової, законопроект №9118 не вирішить відразу питання внутрішніх мігрантів. На це знадобиться  3–10 років. Документ пропонує механізм обов’язкового врахування під час проектування та будівництва житлових комплексів необхідної кількості об’єктів громадського обслуговування соціальної сфери. 

На етапі отримання замовником будівництва вихідних даних на проектування уповноважені органи містобудування та архітектури в містобудівних умовах та обмеженнях мають визначитись із техніко-економічними показниками дитячих садочків, шкіл та лікарень. Законопроект забороняє приймати в експлуатацію об’єкти комплексної забудови, якщо попередньо не прийняті в експлуатацію об’єкти соціальної сфери. 

Виконання законопроекту не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило зауваження з приводу термінології в законопроекті. 

Нагадаємо, раніше партнерський консорціум із Центру прав людини ZMINA, Аналітичного центру CEDOS та Українського незалежного центру політичних досліджень оприлюднив результати соціологічного дослідження "Громадяни України, що живуть не за місцем реєстрації: їхня кількість та проблеми". За даними опитування, в Україні не за місцем реєстрації проживає щонайменше  3,3 мільйона дорослого населення, що становить 12% від усього населення України. Окрім цього, не за місцем реєстрації проживають щонайменше 0,9 млн дітей. 
Поділитися